"ћ≥й р≥дний край, мо¤ земл¤"
"ѕриродоохоронна робота ≥ еколог≥¤"
луб юних еколог≥в "јрн≥ка"
Ќовоселицькоњ «ќЎ є3 ≤-≤ѕ ступен≥в
"ѕеретворимо нашу школу на кв≥тучий сад"
ён≥ екологи 9-ј класу
ќбершт ќльга
ћарко ќлес¤
ер≥вник: заслужений
учитель ”крањни
–индюк ¬.ѕ.
м. Ќовоселиц¤, 2005р.
ён≥ екологи 9-ј класу в каб≥нет≥ украњнськоњ мови та л≥тератури виростили 50 к≥мнатних рослин, серед них бегон≥¤ корол≥вська.
Ѕегон≥¤ воротничкова. ÷е кс≥стиста рослина висотою 40-50 см., з укороченим потовщеним стеблом, листки асиметрично - ¤йцевидн≥, зверху загострен≥, опущен≥ кра¤, лист¤ темн≥ майже коричнев≥, середина листка зм≥нюЇтьс¤ на ¤скраво малиновий, а пот≥м серебр¤н≥, а дал≥ ≥зумрудно зелен≥ з жемчужними пл¤мами, а по кра¤м вузька коричнева кайма, велик≥ рожев≥ кв≥ти на коротеньких кв≥ткон≥жках.
÷е рослина невибаглива, добре росте при температур≥ +18 ∞—, пр膆 вологост≥ 60-80%, не любить прот¤г≥в. ¬зимку треба поливати дуже обережно, а вл≥тку повинна бути пом≥рна поливка, не любить пр¤мих сон¤чних промен≥в. Ќавесн≥, не ран≥ше кв≥тн¤, пересаджують в горщики з пухкою поживною сум≥щу з листовоњ та дерновоњ земл≥, перегно¤, торфа ≥ п≥ска (3:0,25:0,25:1:1). ¬л≥тку треба п≥дживлювати орган≥чними та м≥неральними добривами один раз на 10-12 дн≥в
Ѕегон≥¤ воротничкова
¬ каб≥нет≥ украњнськоњ мови та л≥тератури екологи ще вирощують бегон≥ю полосату, бегон≥ю раковинолист¤ну, бегон≥ю завжди кв≥тучу, бегон≥ю воротничкову.
¬ каб≥нет≥ заруб≥жноњ л≥тератури зелен≥ патрул≥ 8-Ѕ класу виростили 35 к≥мнатних рослин. —еред них роза - махрова ¤скраво червона, висотою 40-50 см., вона цв≥те майже ц≥лий р≥к, вона любить рости там, де багато сонц¤, в пер≥од короткого св≥тового дн¤ потребуЇ електричного св≥тла. ¬осени винос¤ть на в≥ткрите пов≥тр¤. ¬ прим≥щен≥ маЇ бути св≥же пов≥тр¤, висока волог≥сть та добрий полив.
¬ цьому каб≥нет≥ вирощують пальму - рапис високий, р≥зн≥ кактуси, алое, плющ≥, хлороф≥туми.
¬ каб≥нет≥ ≥стор≥њ зелен≥ патрул≥ 10-ј класу виростили 30 рослин, серед них јспарагус, у ¤кого звисають погони з ¤скраво-зеленими листками, погони дос¤гають 40-50 см., вони мають ¤скрав≥ червон≥ ¤годи - це не вибаглив≥ рослини, вони пристосовуютьс¤ до р≥зних умов вони не вибаглив≥ до вологост≥ пов≥тр¤, легко розмножуютьс¤, краще всього вони ростуть у п≥дв≥сних корзинках при температур≥ не нижче 10°—, вони не винос¤ть високих температур, вони пристосовуютьс¤ до ¤скравого св≥тла, але т≥льки не пр¤мих сон¤чних промен≥в.
ƒобре поливати аспарагуси, але т≥льки не взимку, д≥лити кущ≥ аспарагус≥в можна на прот¤з≥ всього року ще ц≥каву рослину виростили в ≥сторичному каб≥нет≥ - це сингон≥¤м, вона потребуЇ тепла, високоњ вологост≥ пов≥тр¤, не любить пр¤м≥ сон¤чн≥ промен≥, утворюЇ пов≥тр¤н≥ корен≥, з в≥ком ц¤ рослина зм≥нюЇ своњ листки найб≥льш ¤скрав≥ вони у молодих рослин.
–остуть при температур≥ не нижче 16°— ¤скраве св≥тло, добре поливати на весн≥ та вл≥тку, менше зимою, пересаджувати черес два роки навесн≥, щоб добре росли ц≥ рослини треба використовувати ф≥тогармони. ¬ ≥сторичному каб≥нет≥ учн≥ виросли ц≥каву рослину товст¤нку плауновидну. ” нењ немаЇ тип≥чних листк≥в, вони у вигл¤д≥ трикутних лусочк≥в довжиною дек≥лька сантиметр≥в,кол≥р листк≥в зм≥нюЇтьс¤ в≥д зелених до червоних.
«начить, зелен≥ патрул≥ виросли в б≥олог≥чному, ≥сторичному, заруб≥жному каб≥нетах та каб≥нет≥ украњнськоњ мови та л≥тератури 185 к≥мнатних рослин, а всього по школ≥ 385 рослин. ћи рад≥Їмо бо кв≥ти прикрашають нашу р≥дну школу, наш≥ класи, коридори.
¬ивчаючи б≥олог≥чн≥ особливост≥ к≥мнатних рослин, њх умови житт¤, пересадку, п≥дкормку, ми зробили так≥ висновки:
1)† ≥мнатн≥ рослини потребують в≥дносноњ пост≥йноњ пом≥рноњ температури в пер≥од росту ≥ б≥льш прохолодних умов в пер≥од спокою.
2)†ћаксимальна†††† температура†††† д뤆††† б≥льшост≥ к≥мнатних рослин 23 — - 26^— при умовах пом≥рноњ вологост≥. ј м≥н≥мальна температура дл¤ не дуже вибагливих к≥мнатних рослин таких ¤к бегон≥њ, аспарагуси,†††† драцени,†††† каланхое,†††† пальми, сансев'Їри, ф≥кус≥в, традесканц≥й, папоротей - 13°— - 16 ∞—.†† ј† д뤆† аспид≥стри, виноградних пеларгон≥й, кл≥в≥њ, плющ≥в - 5-8 ∞—.
3)†¬≥дносно осв≥тленост≥, то дуже мало рослин, ¤к≥ можуть переносити пр¤м≥ сон¤чн≥ промен≥, це кактуси та ≥нш≥ сукуленти та пеларгон≥њ. Ћюбл¤ть св≥тло, але без сон¤чних пр¤мих промен≥в це б≥льш≥сть к≥мнатних рослин: хлоф≥туми, бегон≥њ, амарил≥си, фукс≥њ, цикламенти.
4)†ћи добре вивчили процес поливу рослин.
а) кактуси та ≥нш≥ сукуленти потребують в пер≥од активного росту з весни до осен≥ пом≥рного поливу, а взимку њх майже не поливають. Ѕ≥льш≥сть к≥мнатних рослин потребують сильного поливу, а взимку пом≥рного на глибин≥ 1 см. ј так≥ рослини ¤к азал≥¤, ¤≥р та циперус потребують пост≥йного зволоженн¤ грунту.
5)†ћи вивчили волог≥сть пов≥тр¤ дл¤ к≥мнатних рослин.† ¬л≥тку† волог≥сть† складаЇ† 50-60%,† дл¤ сукулент≥ↆ 20-30%.†††† —игнало솆 д뤆† низького зволоженн¤ пов≥тр¤ Ї те, коли зморщуютьс¤ к≥нчики листочк≥ↆ ≥†† в≥дпадають†† бутон膆 аб кв≥точки.
—игналом високоњ вологост≥ пов≥тр¤ Ї пл¤ми с≥роњ гнил≥ на листках, кв≥ти також покриваютьс¤ с≥рою гниллю.
як би було добре, щоб учн≥ вс≥х шк≥л нашого району сп≥лкувалис¤ м≥ж собою, обм≥нювалис¤ к≥мнатними рослинами, дов≥дниками, порадами, щоб каб≥нети, коридори шк≥л перетворилис¤ у кв≥туч≥ оранжерењ, адже кв≥ти завжди. принос¤ть люд¤м красу, рад≥сть, задоволенн¤, здоров'¤, естетичну насолоду.
«аг≥н зелених патрул≥в клуба юних еколог≥в "јрн≥ка" Ќовоселицькоњ «ќЎ є3 в цьому роц≥ поставили перед собою мету виростити к≥мнатн≥ рослини, щоб прикрасити ≥нтер'Їр коридор≥в школи та вс≥ класи школи. ћи ставили перед собою ц≥ль не т≥льки виростити к≥мнатн≥ рослини, але ≥ встановити назву рослин, њх систематику, походженн¤, вивчити б≥олог≥чн≥ особливост≥, умови житт¤, склад ірунту, внесенн¤ добрив, п≥дкорм та њх пересадку. ¬ кожному клас≥ був створений заг≥н зелених патрул≥в, ¤кий при допомоз≥ вчител≥в б≥олог≥њ, старшокласник≥в вирощували к≥мнатн≥ рослини.
в≥ти в б≥окаб≥нет≥
≈кологи 11-Ѕ класу в б≥олог≥чному каб≥нет≥ виростили 70 к≥мнатних рослин, серед них ф≥куси, хлороф≥туми, аспарагуси, традесканц≥њ, сансев'Їри, бегон≥њ, пеларгон≥њ, еризид≥ю, плющ≥, виноград ролебовидний, кактуси, амарил≥си, г≥пеаструми г≥бридн≥, кротони, колеуси, драцени.
“радесканц≥њ
¬иноград ромболистний в б≥окаб≥нет≥
я хочу розпов≥сти про де¤к≥ к≥мнатн≥ рослини. ’лороф≥тум належить до родини л≥л≥йних. Ѕатьк≥вщина хлороф≥тума комозума - ѕ≥вденна јфрика, це багатор≥чна рослина з довгими л≥н≥йними листками, ¤к≥ з≥бран≥ в розетку. ” хлороф≥тум≥в утворюЇтьс¤ кв≥тков≥ стр≥лки. « невеликими б≥лими кв≥тками. ѕ≥сл¤ цв≥т≥нн¤ на м≥сц≥ кв≥ток розвиваютьс¤ д≥тки - це розетки листк≥в молодих рослин з кор≥нн¤ми. ÷≥ д≥тки можна в≥докремленн¤ дл¤ розмноженн¤.
’лороф≥туми швидко ростуть, тому ми щовесни пересаджуЇмо у поживний грунт, виставл¤ючи ц≥ рослини на м≥сц¤ осв≥тлен≥ сон¤чними пром≥нн¤ми, добре поливаЇмо њх з весни до осен≥.
Ўк≥дник≥в у хлороф≥тум≥в майже немаЇ. јле коли рослина ослаблена њњ може вражати тл¤.
оли лист¤ взимку св≥тл≥ють, а ≥нколи жовт≥ють ≥ опадають, то це тому, що в прим≥щенн≥ висока температура та недостатнЇ осв≥тленн¤.
¬≥дсутн≥сть кв≥т≥в п≥дказуЇ нам про те, що рослина молода, або т≥сний горщик.
ћи виростили двадц¤ть вазон≥в хлороф≥тум≥в, ≥ розм≥стили њх в шк≥льному коридор≥.
јмарил≥с
“акож ми виростили амарил≥си Ч дес¤ть вазон≥в.
јмарил≥с Ч це рослина з родини амарил≥сових, њњ батьк≥вщина Ч п≥вденна јфрика. ÷≥ рослини невибаглив≥, у нас цв≥туть в серпн≥ Ч вересн≥ м≥с¤ц≥. ¬ нењ дуже гарн≥ велик≥ кв≥ти до 20см по 2 Ч 4, помаранчового кольору. –озмножуютьс¤ доч≥рними цибулинами, любл¤ть дерново-п≥щану землю, добре ростуть на сон¤чних в≥кнах.
ƒо по¤ви кв≥т≥в, рослини ми поливаЇмо пом≥рно, а з по¤вою бутон≥в, полив зб≥льшуЇмо. ѕ≥сл¤ цв≥т≥нн¤ вазони треба пом≥стити у прохолодну к≥мнату ≥ пом≥рно поливати. ј коли вони починають в≥дмирати, ми зменшуЇмо полив, щоб забезпечити проходженн¤ пер≥оду спокою.
“акож ми виростили й другий вид амарил≥са Ч це амарил≥с зеф≥рантес Ч 15 Ч 20см листочки вузьк≥, темно-зелен≥, цибулини невелик≥, батьк≥вщина Ч ÷ентральна јмерика. ¬ нас вони цв≥туть б≥лого та ф≥олетового кольор≥в, кв≥ти по одн≥й на кв≥ткон≥жц≥.
¬л≥тку вони ростуть дуже швидко, ≥ цв≥туть також найпершими серед ус≥х амарил≥с≥в, ось чому в народ≥ цю рослину назвали "вискочкою".
÷≥ рослини корисно поливати розчином коров'¤чого гною, а це спри¤Ї р¤сному цв≥т≥нню.
“акож ми дуже любимо вирощувати кактуси, њх у св≥т≥ понад 1000 вид≥в. я хочу розпов≥сти про одного з них Ч це аустроципиндропунц≥¤ шиловидна, тобто шиловидний кактус, р≥д опунц≥¤. ÷е багатор≥чна трав'¤ниста рослина, стебла ¤коњ соковит≥ ≥ зелен≥, в них в≥дбуваЇтьс¤ фотосинтез та трансп≥рац≥¤, на стеблах Ї сосочки Ч це видозм≥нен≥ основи листк≥в.
Ўиловидний кактус
–озмножуЇтьс¤ цей кактус дуже швидко верхньою ростовою брунькою. оли його зр≥зати, то починають рости дек≥лька стебел, дуже не вибаглив≥ ц≥ рослини.
“акож ми вирощуЇмо шаровидн≥ кактуси: ф≥локактус, з≥гокактус, ех≥нонењс, в минулому роц≥ один з них зацв≥в, з'¤вилас¤ б≥ла чудова кв≥тка, в≥н зацв≥в ввечер≥, а вже вдень зав'¤в, чудовий аромат, дуже красива кв≥тка на так≥й довг≥й н≥жц≥.
якась на перший погл¤д загадкова рослина Ч еансев'Їра, Ї два види, ¤к≥ поход¤ть з троп≥чноњ јз≥њ та јфрики. ÷е в≥чнозелен≥ трав'¤нист≥ рослини з товстим корневищем та м¤'систими, ≥нод≥ строкатими листками. в≥тки др≥бн≥, з≥бран≥ у суцв≥тт¤ китицю. њх треба тримати у теплому прим≥щенн≥ на хорошому сон¤чному осв≥тленн≥, вони любл¤ть дернову землю, компост лист¤ноњ земл≥ та п≥ску, треба поливати пом≥рно, ¤к взимку, так ≥ вл≥тку, розмножуютьс¤ д≥ленн¤м куща, або листовидними живц¤ми, ось чому њх добре тримати в б≥окаб≥нет≥, бо вони добре вкор≥н¤ютьс¤.
√емантус атарина
√емантус, батьк≥вщина Ч п≥вденна јфрика, 60 вид≥в, де¤к≥ з них стали к≥мнатними рослинами.
Ќайпоширен≥ший гемантус атарина, його треба висаджувати так, щоб три четверт≥ ц≥Їњ рослини виступали над поверхнею грунту. Ќа верх≥вц≥ стебла, наче парасолька розвиваЇтьс¤ 5Ч6 ¤скраво-зелених видовжених листк≥в. ¬л≥тку на товст≥й, 50Ч60см завдовшки, кв≥ткон≥жц≥, що виростаЇ пор¤д з стеблом, з'¤вл¤ютьс¤ головчаст≥ суцв≥тт¤ дивовижних кв≥т≥в. ÷в≥те гемантус атарина довго Ч 3 Ч 4 тижн≥. √емантус б≥локв≥тковий маЇ зовс≥м ≥нший вигл¤д. « цибулепод≥бного стебла виростають 2Ч4 або 6 товстих м'¤систих до 20см завдовшки листк≥в, вони розм≥щен≥ супротивно ≥ не лежать один на одному, в народ≥ цю рослину назнають "тещин ¤зик". ÷в≥те ц¤ рослина у серпн≥, кв≥тки з≥бран≥ в суцв≥тт¤ щиток б≥лого, або ледь жовтуватого кольору Ч це пухнаста б≥ла кул¤.
√емантуси сл≥д р≥вном≥рно поливати прот¤гом року.
√емантус атарина любить б≥льш осв≥тлен≥ м≥сц¤, а гемантус б≥локв≥тковий Ч менш осв≥тлен≥, пересаджувати ц≥ рослини краще навесн≥.
ћи виростили дек≥лька вид≥в бегон≥й: бегон≥ю завждикв≥тучу, вона цв≥те круглий р≥к др≥бними рожевими або червоними кв≥тками, листки невелик≥, блискуч≥, св≥тлочервон≥, вона дуже любить сонце, њњ тре ба р≥вном≥рно поливати прот¤гом року. ƒругий вид Ч це бегон≥¤ воротничкова, у нењ вкорочен≥ стебла.
≈кологи нашоњ школи приймають активну участь в обласних та районних еколог≥чних ол≥мп≥адах.
Ќа перш≥й обласн≥й еколог≥чн≥й ол≥мп≥ад≥ ми виступали по так≥й тематиц≥ : "ѕричини виникненн¤ та насл≥дки впливу кислотних дощ≥в на жив≥ орган≥зми та неживу природу", ћи приймали участь в дуже ц≥кав≥й еколог≥чн≥й обласн≥й ол≥мп≥ад≥, присв¤чен≥й "Ѕ≥ограф≥¤, творч≥сть та вченн¤ ¬олодимира ≤вановича ¬ернадського" академ≥ка першого президента јкадем≥њ Ќаук ”крањни, ¤кий довгий час працював в ”крањн≥, його мр≥њ про незалежн≥сть ”крањни збулис¤.
”крањна може пишатис¤, що ≥дењ ¬.≤. ¬ернадського опанували науковою громадськ≥стю всього св≥ту. Ќа двох обласних еколог≥чних ол≥мп≥адах ми вибороли трет≥ призов≥ м≥сц¤.
Ѕагато з учн≥в нашоњ школи мр≥ють бути екологами.
ўе багато у нас еколог≥чних план≥в та задуманого на майбутнЇ, ми њх з великим заохочуванн¤м будемо зд≥йснювати.
«м≥ст виступу:
1. ”часть еколог≥в Ќовоселицького району в експедиц≥¤х, конкурсах, акц≥¤х.
2. —п≥впрац¤ еколог≥в Ќовоселицького району з науковц¤ми.
3. ”часть еколог≥в Ќовоселицькоњ «ќЎ є3 ¬сеукрањнськоњ акц≥њ "«елений паросток майбутнього"
4. ¬ирощуЇмо ех≥ноцею пурпурову
5. ¬ивчаЇмо запов≥дн≥ м≥сц¤ Ќовоселицького району.
6. ”часть еколог≥в Ќовоселицькоњ «ќЎ є3 в обласних еколог≥чних ол≥мп≥ад
аб≥нет украњнськоњ мови та л≥тератури
≈колог≥¤ - це чудова наука, ¤ка займаЇ ведуче м≥сце серед ус≥х наук, бо в≥д нењ залежить вир≥шенн¤ глобальних проблем св≥ту - це харчуванн¤ людей, використанн¤ природних ресурс≥в, охорона природи, зменшенн¤ захворювань ≥ взагал≥ ≥снуванн¤ людей на наш≥й планет≥.
ќсь чому кожна людина повинна мислити еколог≥чно, чи арх≥тектор, ¤кий починаЇ будувати споруду, чи хл≥бороб, турист, школ¤р, чи маленька дитина, ¤ка спостер≥гаЇ, ¤к розкв≥таЇ кв≥точка, чи ¤к бдж≥лка запилюЇ рослину. ќсь чому треба вивчати еколог≥ю -це чудове взаЇмов≥дношенн¤ орган≥зм≥в м≥ж собою та навколишн≥м середовищем.
ћи, екологи, живемо по так≥й запов≥д≥: "Ќаш д≥м, наша земл¤ -земл¤ наших батьк≥в, њњ треба збер≥гати, охорон¤ти очищувати" - в цьому ≥ заключаЇтьс¤ еколог≥чне мисленн¤, культура ≥ охорона довк≥лл¤.
„лени еколог≥чних клуб≥в, гуртк≥в Ќовоселицького району приймають активну участь в експедиц≥њ "ћо¤ земл¤ - земл¤ моњх батьк≥в", в конкурсах "ћ≥й р≥дний край, мо¤ земл¤", "ƒо чистих джерел", "ѕарки-леген≥ м≥ст ≥ с≥л", "√алере¤ к≥мнатних рослин", в акц≥¤х "‘лора ”крањни", "ѕтах року", "∆иви ялинко" та ≥нших.
≈кологи “арас≥вецькоњ «Ќ« сп≥впрацюють з науковц¤ми Ѕуковинського ≥нституту агропромислового виробництва, ¤к≥ допомагають проводити досл≥дницьку роботу, у школ≥ працюють теплиц≥.
ѕриродоохоронц≥ ∆ил≥вськоњ «Ќ« сп≥впрацюють з ≥нститутом зоолог≥њ ≥мен≥ Ўмальгаузена ЌјЌ ”крањни, б≥льше 5 рок≥в ведуть спостереженн¤ за прильотом птах≥в, зокрема за б≥лими лелеками, створили „ервону книгу с.∆ил≥вки. ≈кологи Ѕо¤нськоњ г≥мназ≥њ з станц≥Їю захисту рослин, а учн≥ отел≥вськоњ «Ќ« створили "≈колог≥чну карту села". ј в с.„орн≥вка д≥Ї учн≥вське л≥сництво. „лени еколог≥чного клубу "јрн≥ка" Ќовоселицькоњ «ќЎ є3 прийн¤ли активну участь в ¬сеукрањнськ≥й акц≥њ "«елений паросток майбутнього", ¤кий проводивс¤ з 9 кв≥тн¤ по 15 жовтн¤ 2005 року.
ћи вир≥шили перетворити нашу школу на кв≥тучий сад. ƒл¤ цього в кожному клас≥ загони зелених патрул≥в виростили к≥мнатн≥ рослини, що прикрасити ≥нтер'Їр коридор≥в та вс≥ класн≥ к≥мнати. ћи поставили перед собою мету не т≥льки виростити к≥мнатн≥ рослини, але й встановити назву рослини, њх систематику, походженн¤, вивчити б≥олог≥чн≥ особливост≥, умови житт¤: температуру, осв≥тленн¤, волог≥сть пов≥тр¤, склад грунту, внесенн¤ добрив, п≥дкормку та пересадку рослин
Ѕ≥олог≥чний каб≥нет
≈кологи 11-Ѕ класу в б≥олог≥чному каб≥нет≥ виростили 70 рослин, юн≥ екологи 9-ј в каб≥нет≥ украњнськоњ мови та л≥тератури виростили 50 рослин, в каб≥нет≥ заруб≥жноњ л≥тератури 8-Ѕ - 35 рослин, в каб≥нет≥ ≥стор≥њ 10-ј клас виростили 30 к≥мнатних рослин, а всього по вс≥й школ≥ виростили 350 к≥мнатних рослин.
—еред них: хлороф≥туми, аспарагуси, ф≥куси, традесканц≥њ, сансев'Їри, бегон≥њ, пеларгон≥њ, плющ≥, кактуси, амарил≥си, еризид≥њ, кротони, драцени, колеуси, гемантуси та ≥нш≥.
Ќа шк≥льному подв≥р'њ посадили 120 саджанц≥в плодово-¤г≥дних дерев, на шк≥льних кв≥тниках 60 кущ≥в роз, очистили берега р≥чки –ок≥тн¤нки, висадили 30 дерев вздовж ц≥Їњ р≥чки, ¤ка прот≥каЇ через наше м≥сто, посадили кв≥ти на братськ≥й могил≥ воњн≥в учасник≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, ¤к≥ в≥ддали своЇ житт¤, визвол¤ючи наше м≥сто. ≈колог≥чна бригада "≈кос" на обласному конкурс≥ зайн¤ли 2 м≥сце. √отуючись до обласного сем≥нару, ¤кий нещодавно був у Ќовоселиц≥, екологи нашоњ школи побували ≥ вивчали запов≥дн≥ об'Їкти нашого району, про ¤к≥ розпов≥дали на обласному сем≥нар≥ нашим буковинським гост¤м.
ќбласний сем≥нар "«апов≥дн≥ об'Їкти нашого району"
«апов≥дн≥ об'Їкти нашого району це: дв≥ печери - "ѕопелюшка" та "Ѕуковинка", заказники - ƒраницький орн≥толог≥чний та заказник "ѕрутська заплава", два дендропарки - –≥дк≥вський та „орн≥вський та 8 м≥неральних джерел. ќсобливо використовують м≥неральну воду джерел "ћагала", це г≥дрокарбонатна-натр≥Їва лужна м≥неральна вода, ¤ку використовують дл¤ л≥куванн¤ шлунково-кишечного тракту, за вм≥стом солей ц¤ вода под≥бна до м≥неральних вод "Ѕуковинська" та "Ѕоржом≥".
ћ≥неральне джерело є1 с.ћагала
–≥дк≥вський дендропарк
Ќа пришк≥льн≥й д≥л¤нц≥ ми вже дек≥лька рок≥в вирощуЇмо ех≥нацею пурпурову, вивчаЇмо њњ б≥олог≥чн≥ особливост≥, умови житт¤, проводимо фенолог≥чн≥ спостереженн¤, ставимо досл≥ди, застосуванн¤ њњ у медичн≥й практиц≥-це потужний стимул¤тор центральноњ нервовоњ системи, ≥мунноњ системи, дл¤ кровотворенн¤, при п≥двищен≥й рад≥ац≥њ. Ќе дарма населенн¤ ѕ≥вн≥чноњ јмерики називають ех≥нацею "швидким л≥карем", нею усп≥шно л≥кують оп≥ки, рани, зубний б≥ль, кашель, простуду, хвороби шлунка, кишечника, р¤тують при укус≥ зм≥й.
≈х≥наце¤ пурпурова на пришк≥льн≥й д≥л¤нц≥
