ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни
Ќовоселицька «ќЎ є3 ≤-≤ѕ ступен≥в

«апов≥дн≥ об'Їкти Ќовоселицького району

ћаксимчук ¬≥ктор≥¤
 ушн≥рюк √анна
учн≥ 9 класу

 ер≥вник: заслужений
вчитель ”крањни
–индюк ¬алентина ѕетр≥вна

м.Ќовоселиц¤, 2002 р≥к

«апов≥дн≥ об'Їкти Ќовоселицького району.

ќбласний сем≥нар в Ќовоселиц≥. "«апов≥дн≥ м≥сц¤ Ќовоселицького району"

≈колог≥¤ - це чудова наука, ¤ка займаЇ зараз перше м≥сце серед ус≥х наук, бо в≥д нењ залежить вир≥шенн¤ глобальних проблем св≥ту - це харчуванн¤ людей, використовуванн¤ природних ресурс≥в, охорона природи, зменшенн¤ спадкових захворювань ≥ взагал≥ ≥снуванн¤ людей на наш≥й планет≥.

ќсь чому кожна людина повинна мислити еколог≥чно чи арх≥тектор, ¤кий починаЇ будувати споруду, чи хл≥бороб, турист, школ¤р, чи маленька дитина, ¤ка спостер≥гаЇ ¤к розкв≥таЇ кв≥точка чи ¤к бдж≥лка запилюЇ рослину. ќсь чому треба вивчати еколог≥ю - чудове взаЇмов≥дношенн¤ орган≥зм≥в м≥ж собою та навколишн≥м середовищем.

ћи повинн≥ жити по так≥й запов≥д≥: "Ќаш д≥м, наша «емл¤ - земл¤ наших батьк≥в, њњ треба зберегти, охорон¤ти, очищувати - в цьому ≥ заключаЇтьс¤ еколог≥чне мисленн¤, культура ≥ охорона навколишнього середовища.

„лени еколог≥чного клубу "–омашка", Ќовоселицькоњ «ќЌ≤ є3 вир≥шили побувати ≥ вивчити запов≥дн≥ об'Їкти Ќовоселиць кого району.

 арта Ќовоселицького району „ерн≥вецькоњ област≥

ƒавайте погл¤немо, ¤ке м≥сце займаЇ район на карт≥ „ерн≥вецькоњ област≥.

Ќаш район розташований у п≥вденно - сх≥дн≥й частин≥ „ерн≥вецькоњ област≥, на л≥вобережж≥ р≥чки ѕруту в л≥состеп н≥й зон≥. Ќа п≥вноч≥ в≥н межуЇ з ’отинським районом, на сход≥ - з  ельменецьким ≥ –еспубл≥кою ћолдова, на заход≥ з «аставн≥вським районом та м≥стом „ерн≥вц≥, на п≥вдн≥ р≥чка ѕрут в≥докремлюЇ район в≥д √ерцањвського району „ерн≥вецькоњ област≥ та –умун≥њ.

ѕлоща району 738 кв.км, а це складаЇ 9% територ≥њ „ерн≥вецькоњ област≥.

«а величиною в≥н пос≥даЇ 4 м≥сце п≥сл¤ —торожинецького,† ¬ижницького та ѕутильського району.

«араз до 70% поверхн≥ земл≥ розорена, а л≥си збереглис¤ лише на площ≥ 3% району, запов≥дна територ≥¤ району становить 1,3%.

√отуючи до обласного сем≥нару та конференц≥њ ми побували на вс≥х запов≥дних об'Їктах нашого району, а њх у нас 14, ми оформили 17 творчих роб≥т по кожному запов≥дному об'Їкту, кр≥м цього вивчили рослинний ≥ тваринний св≥т, грунти та положенн¤ Ќовоселицького району на карт≥ „ерн≥вецькоњ област≥.

ѕечера "ѕопелюшка" в≥дкрита 12 березн¤ 1977 роц≥ на п≥вденн≥й околиц≥ с. ѕодв≥рне понад 200 км, але топограв≥чно в≥дзн¤то 90 км п≥дземних лаб≥ринт≥в. ÷е сталактитова, триповерхова печера, за своЇю довжиною займаЇ восьме м≥сце у св≥т≥ та одне з перших м≥сць в ”крањн≥, третЇ у св≥т≥ серед г≥псових печер. √либина 60 метр≥в, тут Ї зали до 170 метр≥в довжиною 10-12 метр≥в заввишки, багато п≥дземних озер ≥ 15-20 метрових колод¤з≥в. ј г≥пс по своЇму складу займаЇ перше м≥сце в св≥т≥. ¬ печер≥ ми бачили сталактити та сталагм≥ти, ¤к≥ складаютьс¤ з оксид≥в зал≥за та марганцю, (показати сталактити монокристали, г≥псов≥ породи).ƒо заснуванн¤  ривсь кого г≥псового кар'Їра "ѕопелюшка" була заповнена водою тому, що вона знаходитьс¤ нижче р≥вн¤ води в сус≥дн≥й р≥чц≥ ѕацак. ¬ результат≥ пост≥йного в≥дкачуванн¤ води утворилас¤ велика г≥дрогеолог≥чна воронка, частина ¤коњ сьогодн≥ Ї печера "ѕопелюшка".

ћ≥неральн≥ води за своњм складом сульфато-кальц≥Їв≥, пов≥тр¤ в печер≥ надзвичайно чисте з п≥двищеною ≥он≥зац≥Їю, ≥-11, волог≥сть 100%.

“ут можна побудувати здравицю, де можна щоденно використовувати 20 тис¤ч куб.м. м≥неральноњ води, ¤кою можна л≥кувати серцево-судинн≥, алерг≥чн≥ та бронх≥альн≥ захворюванн¤.

ј одна з ц≥кав≥ших знах≥док - це ми знайшли в кар'Їр≥ зуб мамонта. Ќещодавно ми прочитали в районн≥й газет≥ "—лово правди" за 28.кв≥тн¤ 2001 року статтю черн≥вецького спелеолога јндр≥¤  отл¤рчука "“аЇмниц≥ ѕопелюшки", в≥н довгий час вивчав њњ ≥ багато раз≥в побував в н≥й в њњ залах "ћорське око", "—тад≥он", "ƒинозавр", "„ервон≥ зали", "”вертюра", " рокодил", "Ќаут≥лус".

ќдна з найб≥льших загадкових таЇмниць ц≥Їњ печери - на¤вн≥сть м≥нералу бьорнес≥ту, ¤кий зустр≥чаЇтьс¤ ц≥лими пластами в глин≥. Ѕьорнес≥т - це сполученн¤ чорного марганцю, це перех≥дна форма в≥д аморфного до кристал≥чного т≥ла. ÷ей м≥нерал майже не досл≥джений дос≥ не можуть визначити його склад, до цього часу в≥н трапл¤вс¤ на дн≥ глибоких океанських западин.

ƒругою печерою державного значенн¤ Ї печера "Ѕуковинка", вона знаходитьс¤ б≥л¤ села —тальн≥вц≥ нашого району. ÷е карстова печера в≥дкрита в 1975р черн≥вецькими спелеологами на територ≥њ минулого г≥псового кар'Їра.

÷е також триповерхова печера, розв≥дано лише 3700 м ход≥в ≥ галерей. ѕечера ц≥кава ¤к геолого-геоморфолог≥чна пам'¤тка, тут дуже багато вторинних кристал≥в, р≥зноман≥тних печерних в≥дкладень.

„орн≥вський дендропарк був закладений у 1840 роц≥ на площ≥ 8,5 га. “ам росло 45 вид≥в дерев та кущ≥в-клени, дуби, топол¤, липа, ¤лина, каштан, к≥нський, ту¤. —еред р≥дк≥сних екзотик≥в - г≥нкго кипариси в≥ком понад 100 рок≥в.

ќдним з найц≥кав≥ших дерев Ї г≥нкго дволопасне, у нього дволопасн≥ листки, це саме давнЇ на наш≥й планет≥ голонас≥нне дерево, воно проростало на наш≥й планет≥ ще 250-300 млн рок≥в тому в к≥нц≥ палеозойськой ери ≥ виростало до 30-40 метр≥в, це дводомне дерево. «араз ц≥ дерева ростуть т≥льки на невеликих територ≥¤х —х≥дного  итаю.

Ќас≥нн¤ вживають дл¤ њж≥, це л≥карська рослина, часто вживаЇтьс¤ в китайський медицин≥, воно ст≥йке до пожеж, задимленого пов≥тр¤, грибкових та в≥русних захворювань.

Ћистки мають дихотом≥чне розгалуженн¤, запл≥дненн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в опавших листках з дерева в с≥м'¤зачатках, м≥ж запиленн¤м та запл≥дненн¤м проходить дек≥лька м≥с¤ц≥в.

√≥нкго в переклад≥ з китайського означаЇ "ср≥бний абрикос".

√≥нкго росте в дек≥лькох м≥сц¤х в м. „ерн≥вц≥, по „ерн≥вецькому телебаченн≥ вже було дек≥лька передач про цю чудову рослину.

–≥дк≥вський дендропарк, 05.03.2002, 9 кл.

–≥дк≥вський дендропарк заснований в 1890 роц≥ Ўтефановичем, його площа 5 га, тут ростуть хвойн≥ ≥ лист¤н≥ дерева всього росло 40 вид≥в, але п≥сл¤ ураган≥в де¤к≥ з них були знищен≥: це оцтове дерево з красивими листками, каштан њст≥вний, ¤кий мав в своЇму склад≥ 60% жирност≥. “ут ростуть ¤лина блакитна, топол≥ п≥рам≥дальн≥, береза бородовчаста, сп≥ре¤ ≥волистна, бересклет, брусника Ївропейська, обл≥пиха, барбарис, бузок б≥лий, горобина, чорнопл≥дна, айва ¤понська, ¤ливець, звичайний, ту¤ сх≥дна.

¬ивчаючи ц≥ рослини ми д≥зналис¤, що каштан к≥нський та каштан њст≥вний вивод¤ть з орган≥зму рад≥оактивн≥ речовини.

ќрн≥толог≥чний природний заказник "ƒраницький". …ого орган≥зовано у 1984 роц≥ зг≥дно ѕостанови –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—– дл¤ збереженн¤ ун≥кальних поселень птах≥в. ≤з 86 га загальноњ площ≥ заказника 74,3 га (86 % територ≥њ) займаЇ мальовниче озеро, а ≥нш≥ 11,7 га ≥нтенсивно заросли осикою, очеретом, ≥ншою болотною рослинн≥стю ≥ р≥знотрав'¤м, серед ¤ких вид≥л¤ютьс¤ др≥бн≥ озера ≥ остр≥вц≥. «аказник Ї р≥дк≥сним за поЇднанн¤м м≥сць гн≥здуванн¤ рудоњ, с≥роњ, б≥лоњ великоњ ≥ малоњ чапель, а також р¤ду водоплавних ≥ болотних птиць “ут зустр≥чаютьс¤ ≥ гн≥зд¤тьс¤ очерет¤нка, вусата синиц¤, в≥вс¤нка, лунь болотний, леб≥дь-шипун, лиска, крижень, кр¤кавка, кр¤чок чорний, сова вухата, борив≥тер звичайний, щиглик, ≥волга, бугай, ремез, д¤тел строкатий великий, мартин звичайний, рибалочка голубий, деркач, бекас (кулик). ¬од¤тьс¤ тут кабан, вод¤ний щур, горностай, ¤кий вит≥сн¤Ї ≥ поњдаЇ ласку.

ƒержавн≥ заказники м≥сцевого значенн¤

ƒержавний ландшафтний заказник "ѕрутська заплава"

…ого утворено у 1993 роц≥ на земл¤х колективних господарств с≥л “арас≥вц≥,† ¬анчик≥вц≥,  остичани, ƒраниц¤,† ћамалиіа.† ÷ей заказник зеленим оазисом прост¤гаЇтьс¤ вздовж заплави р. ѕруту. Ўирина в залежност≥ в≥д напр¤мку меандр≥в коливаЇтьс¤ в≥д дес¤тка метр≥в до 1-2 км, а загальна площа наближаЇтьс¤ до 1000 га. ƒаний заказник Ц поки що одне ≥з небагатьох м≥сць, ¤ке умовно можна в≥днести до малозм≥нених природних комплекс≥в, адже заплава - наймолодша природна система, де кожного року повенев≥ води оновлюють њњ обличч¤, насичують вологою ≥ м≥неральним膆 речовинами.†† “и솆 б≥льше,†† щ вона†† знаходитьс¤†† за контрольною† смугою† державног кордону.†† “ут† затишн≥†† гал¤вини† з соковитим травостаном перемежовуютьс¤ з густими л≥совими заросл¤ми та чагарниковими видами, з ¤ких можна почути сп≥ви птах≥в ≥ побачити грац≥озний б≥г косуль чи олен≥в. «аход¤ть сюди ≥ лос≥ - ран≥ше незнан≥ дл¤ Ѕуковини красен≥. ќсновними л≥соутворюючими породами Ї верба б≥ла та ламка, топол¤ б≥ла ≥ чорна, дубов≥ насадженн¤. ƒуже р≥зноман≥тний чагарниковий ¤рус, де зростають верби - пурпурова коз¤ча ≥ прутовидна, калина, гл≥д, л≥щина звичайна, бузина чорна, терен колючий, ожина син¤. ƒосить багата тут трав'¤ниста рослинн≥сть, серед ¤коњ ц≥нними с р≥дк≥сн≥ нин≥ шафран √ейфел¤ ≥ конвал≥¤ звичайна, а також л≥карськ≥ - живок≥ст, хм≥ль звичайний, дивина валер≥ана. цикор≥й дикий зв≥роб≥й звичайний та ≥нш≥.

ƒжерело ƒраниц¤. √≥дролог≥чна пам'¤тка природи - джерело "ƒраниц¤" знаходитьс¤ на територ≥њ колгоспу "ƒраницький", займаючи площу в 0,5 га. —клад води сульфатно-кальц≥Ївий, м≥нерал≥зац≥¤ - 2,7 г/л, деб≥т 200000 л/добу. ¬ода без кольору з запахом с≥рководню, зимою не промерзаЇ ƒжерело не експлуатуЇтьс¤, вода дл¤ питт¤ не придатна. ¬еличина деб≥ту залежить в≥д к≥лькост≥ опад≥в. ћоже використовуватись у ф≥з≥отерапевтичн≥й практиц≥. ќхорон¤Їтьс¤ з 1979 р.

√≥дролог≥чна пам'¤тка природи - джерело "ћагала" –озташоване на м≥сц≥, де ран≥ше було невелике озерце. —кладаЇтьс¤ з двох колод¤з≥в глибиною 5 м, ≥ займаЇ площу в 0,3† га. ¬ода г≥дрокарбонатно-натр≥Їва, м≥нерал≥зац≥¤ - 1,4 г/л, деб≥т 200000 л/добу. ¬зимку колод¤з≥ не промерзають. ќхорон¤Їтьс¤ з 1979 р.

√≥дролог≥чна памТ¤тка природи - "ћагал¤нська м≥неральна -2".

” криниц≥ глибиною 5 м на зах≥дн≥й окрањни с. ћагала знаходитьс¤†† м≥неральна вода г≥дрокарбонатно-натр≥Їва, лужна, м≥нерал≥зац≥¤ - 1,2 г/л, деб≥т води не визначений. «а вм≥стом солей под≥бна† до м≥неральних вод "Ѕуковинська"† ≥† "Ѕоржом≥".† ћоже† використовуватись д뤆 л≥куванн¤ шлунково-кишечного тракту.

√≥дролог≥чна пам'¤тка природи - "„ерлен≥вська м≥неральна-1 "

÷е свердловина є 118, пробурена геологорозв≥дувальною парт≥Їю Ћьв≥вськоњ експедиц≥њ. «а вм≥стом ≥онного складу вода сульфатно-кальц≥Їва. «агальна м≥нерал≥зац≥¤ - 2,2 г/л. деб≥т не визначений. ¬ даний час горловина запа¤на, доступу до води немаЇ. ћоже використовуватись у ф≥з≥отерапевтичн≥й практиц≥.

√≥дролог≥чна пам'¤тка природи - "„ерлен≥вська м≥неральна-2 "

—вердловина є 22, що знаходитьс¤ на територ≥њ тваринницькоњ ферми. «а складом вода сульфатно-кальц≥Їва-натр≥Їва. ћ≥нерал≥зац≥¤ - 2,2 г/л, деб≥т 286 л/добу. ћоже використовуватись у ф≥з≥отерапевтичн≥й практиц≥.

√≥дролог≥чна пам'¤тка природи - "ўербинецька м≥неральна-112 "

«находитьс¤ на територ≥њ водол≥карн≥. «а своњм складом вода сульфатно-кальц≥Їво-натр≥Їва. њњ м≥нерал≥зац≥¤ - 3,0 г/л, деб≥т Ц 120000 л/добу.†† ¬икористовуЇтьс¤†† д뤆† л≥куванн¤†† захворювань†† пол≥артриту, радикул≥ту, серцево-судинних ≥ ниркових захворювань.

√≥дролог≥чна пам'¤тка природи - "Ѕо¤нська м≥неральна" свердловина є 2, пробурена в 1977 р. на територ≥њ колишнього п≥онерського табору. «а складом вода сульфатно-натр≥Їва. њњ м≥нерал≥зац≥¤ - 5,9 г/л, деб≥т 192000 л/добу.

√≥дролог≥чна пам'¤тка природи - "Ќовоселицька м≥неральна". «находитьс¤ не територ≥њ м≥жрайбази облспоживсп≥лки. ¬она за складом сульфатно-кальц≥Їва, м≥нерал≥зац≥¤ - 2,3 г/л, деб≥т 300000 л/добу.

ƒержавн≥ парки - пам'¤тки садово-паркового мистецтва.

як≥ висновки ми можемо вивчивши та побувавши на б≥льшост≥ охоронних об'Їктах нашого району?

1) ¬ нашому район≥ Ї р≥зноман≥тн≥й запов≥дн≥ пам'¤тники природи, ось чому Ї на чим працювати ≥†† дорослим ≥ нам школ¤рам-екологам.

2) ¬же прийшов час, щоб на кожному п≥дприЇмств≥ був еколог≥чий паспорт, очисн≥ споруди, ф≥льтри.

3) “реба, щоб вс≥ п≥дприЇмства виконували природоохоронн≥ законодавства.

4) ќсобливо†забруднюють атмосферу,†водойми,†грунт автотранспорт†нафтопродуктами, часто см≥тт¤ звалюють б≥л¤ р. ѕрут, а в≥дходи в водойми.

5) Ќа†територ≥њ†заказник≥в†"ѕрутська†заплава"†та ƒраницького заказника створити природоохоронний режим, а мисливство заборонити повн≥стю.

6) “реба б≥льше прид≥лити уваги –≥дк≥вському та „орн≥вському дендропаркам.

7) 3аслуговуЇ†уваги†проблеми†рац≥онального†користуванн¤ печер та†г≥дролог≥чних джерел, а њх так багато на територ≥њ нашого району, але використовувають њх ще недостатньо.

8) ƒуже багато дл¤ виробництва використовують п≥ску, грав≥ю з пойми р. ѕрут, а це приводить до зниженн¤ р≥вн¤ ірунтових вод, до загибел≥ прибережних л≥с≥в, розливу берег≥в, пог≥ршенн¤ водного режиму.

9) “реба розширювати в нашому район≥ запов≥дн≥ територ≥њ Ц в ”крањн≥ вони складають 3,7%, в „ерн≥вецьк≥й област≥ 6%, а в Ќовоселицькому район≥ - 1,3%.

як≥ наш≥ плани на майбутнЇ?

ћи хочемо побувати в печер≥ "Ѕуковина", ще побувати в запасниках, дендропарках, а в печер≥ "ѕопелюшка" обов'¤зково знайти м≥нерал-бьорнес≥т, зустр≥тис¤ з спелеологами.